Запишуть усіх: як спецслужби прослуховують телефони

Навряд чи в когось виникають сумніви, що в Україні існує практика прослуховування телефонів журналістів і не тільки. Хоча довести такі факти можна, лише зловивши правоохоронців «на гарячому». Або ж...

Навряд чи в когось виникають сумніви, що в Україні існує практика прослуховування телефонів журналістів і не тільки. Хоча довести такі факти можна, лише зловивши правоохоронців «на гарячому». Або ж про прослуховування стає відомо постфактум, як у випадку з журналістками Наталією Седлецькою та Христиною Бердинських — коли суд надав дозвіл на отримання інформації про їх дзвінки та повідомлення.

Після цього про прослуховування свого телефону заявив також херсонський журналіст Сергій Нікітенко. Суди дозволяли прослуховувати його телефон чотири рази. Останній — по справі щодо нападу на нього самого. При цьому інцидент стався 18 червня, а дані щодо його дзвінків та повідомлень вилучали з 1 березня по 8 серпня.

LB.ua з’ясовував, як, кого і для чого можуть слухати правоохоронці.

Дані від оператора

Печерський райсуд дозволив прокуратурі отримати дані про телефонні розмови та смс-ки журналісток Седлецької та Бердинських за півтора року – з 19 червня 2016 року по 16 листопада 2017 року. (Слідчий Генпрокуратури мотивував необхідність отримати дані з телефонів журналісток тим, що вони були присутні на закритій зустрічі з директором НАБУ Артемом Ситником влітку минулого року, де де той озвучив дані розслідування щодо заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генпрокуратури, колишнього прокурора сил АТО Костянтина Кулика. Про цю справу можна почитати детальніше на LB.ua).

Але таким чином прокурори одержали лише статистичні дані з телефонів журналісток: кому вони дзвонили, від кого отримували дзвінки, скільки тривали розмови, та де абоненти перебували в цей час.

Після отримання відповідної постанови суду прокурор звертається до оператора. Останній надає документ в форматі Excel, де в статистичному вигляді зазначені дані про дзвінки (вхідні, вихідні, дати і тривалість) та повідомлення (коли і кому надіслані), а також місце, з якого вони були здійснені/відправлені. На практиці, як анонімно розповіли LB.ua представники прокуратури, така інформація зрідка допомагає в розслідуванні.

Жодних розшифрованих розмов чи змісту повідомлень в такому випадку прокуратура не отримує. Ба більше, мобільні оператори не записують розмови абонентів. Вони зберігають лише вищезгадану статистичну інформацію. Хоча і вона має обмежений термін зберігання: інформація про дзвінки та повідомлення – один рік, місце перебування абонента – три роки.

Варто розуміти, що цей спосіб отримання інформації щодо певного абонента є найпростішим. Оскільки мобільний оператор так чи інакше зберігає ці дані, то витребувати їх можна за допомогою відповідного рішення суду.

«Прослушка» за ліцензію

Разом з тим, операторів мобільного зв’язку законодавство зобов’язує встановлювати спеціальні технічні засоби для проведення розшукової діяльності (ч.4 ст.39 Закону «Про телекомунікацію»). Це є однією з умов надання їм ліцензії.

На практиці це виглядає наступним чином: оператори надають доступ до каналів передачі сигналу правоохоронним органам, котрі здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Останні встановлюють свою техніку і можуть «прослуховувати» дзвінки та зчитувати смс-повідомлення в режимі онлайн.

Скільки таких каналів? Невідомо. Їх кількість визначається міжвідомчими документами, зважаючи на технічні можливості оператора, а також кадрову здатність спецслужб: скільки працівників можуть одночасно займатися прослуховуванням дзвінків певних абонентів.

Можливість прослуховувати абонентів мають підрозділи Національної поліції, Державного бюро розслідування, Служби безпеки України, Служба зовнішньої розвідки, Державна прикордонна служба, Управління державної охорони, органів доходів і зборів, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби, розвідувального органу Міністерства оборони та Національного антикорупційного бюро.

Цікаво, що в Інструкції про організацію проведення негласних слідчих дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, підписаній з-поміж інших Віктором Пшонкою та Віталієм Захарченком у 2012 році, йдеться про те, що «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж доручається лише відповідним підрозділам органів внутрішніх справ та Служби безпеки України». Щоправда, закон має вищу силу, тож очевидно, такі повноваження належать ширшому колу відомств.

Побутує міф, що силові органи можуть спочатку прослуховувати абонентів, а потім пробувати легалізувати цю «прослушку» через суд. Теоретично така вірогідність існує. Втім, використати будь-які докази (а записи розмов є доказами) у судовому процесі, якщо вони були отримані незаконним способом, — неможливо. Такі докази в суді визнаються недопустимими і не можуть братися до уваги. І навіть якщо вина особи цілком очевидна, суддя не може дозволити долучити їх до матеріалів справи.

Для прослуховування абонентів в режимі онлайн вищезгаданим органам і відомствам потрібно отримати судовий дозвіл, коментують LB.ua фахівець у сфері телекомунікації. На матеріали, отримані під час прослуховування, накладається гриф «таємно». Усі документи під таким грифом реєструються за датою. А судові рішення публікуються в реєстрі судових рішень. Тож навіть з технічної точки зору процес легалізації результатів прослуховування «заднім числом» виглядає малоймовірним.

Пересувні станції

Перехоплювати сигнал мобільних телефонів можуть так звані пересувні базові станції. Фактично це автомобіль зі спеціальним устаткуванням, який повинен перебувати на невеликій відстані від абонента, сигнал якого необхідно перехопити. Мобільний телефон підключається до цієї станції, оскільки її сигнал значно сильніший за інші. Тож в такий спосіб дзвінок перехоплюється та прослуховується в онлайн режимі.

Такі пересувні станції часто використовуються для незаконного прослуховування. В тому числі, з комерційною метою.

Скільки їх в Україні? Достеменно невідомо. Зрозуміло лише, що використання таких станцій не врегульовано законодавством. А отже, вони використовуються здебільшого з метою шахрайства чи тиску.

Як вберегтися від прослуховування?

За словами спеціалістів, помітити, що ваш телефон прослуховується доволі складно (якщо, звісно, це роблять професіонали). Клацання чи відлуння в телефонній трубці ні про що не свідчить.

Найкращий спосіб вберегтися від прослуховування – використовувати захищені месенджери (whatsapp, telegram) для передачі конфіденційної інформації.

В разі необхідності – змінити номер телефону. Це принаймні на певний період заплутає сліди.

Автор материала: Вікторія Матола

Источник материала: Lb.ua

Новости партнера HPiB.life

Категория
Статьи
Внимание!
Бизнес олигарха-мажора загибается от скандалов? Назарбаевский «виолончелист» Кенес Ракишев срочно меняет вывески
DDoS, деньги, ГБР или Критические дни Алены Дегрик и Евгения Шевцова

Похожие